Протягом більш як трьох останніх років, громадяни, яким банки простили певні суми валютних кредитів, отримували повідомлення з податкових органів про їхній обов’язок подати річну декларацію про майновий стан та отримані доходи. При чому вони повинні самостійно розрахувати суми податку на доходи фізичних осіб і військового збору та перерахувати їх до бюджету.
Як показує практика, як адміністративних, так і судових оскаржень, у сто відсотках випадків банки та податкові органи надавали інформацію для заповнення податкових декларацій, яка не відповідала нормам чинного законодавства і як правило, сума податку на доходи фізичних осіб була незаконно збільшена у декілька разів.
Відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. При цьому основною вимогою визнання такого доходу є те, що кредитор зобов’язаний повідомити платника податку-боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та обов’язок фізичної особи включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкової декларації та самостійно сплатити податок з таких доходів. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, такий банк зобов’язаний сам нарахувати та сплатити податок на доходи фізичних осіб із суми прощеного кредиту і боржник при тому ніякої відповідальності за сплату податку не несе. Також банк зобов’язаний направити до податкового органу за місцем проживання боржника звіт за формою 1-ДФ, в якому зазначається сума прошеного валютного кредиту визначена у гривневому еквіваленті на день підписання договору про прощення боргу з ознакою доходу «126».
Про те Законом № 321-VIII від 09.04.2015, який набрав законної сили 7 травня 2015 року, підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу доповнено пунктом 8 , згідно якого не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.
Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.
Якщо на сьогоднішній день банки перестали включати в оподатковуваний дохід суму пені та штрафних санкцій, а тільки тіло кредиту, то визначення доходу отриманого за рахунок прощення валютного кредиту в гривневому перерахунку за курсом 7,99 грн. станом на 01.01.2014 року практично не проводять. Не зацікавлена в тому і фіскальна служба, пояснюючи це тим, яку нам банк суму доходів надіслав, на таку ми зобов’язуємо громадян подавати декларацію або нараховуємо податок при проведені документальної перевірки.
Для наочного прикладу зазначимо. 01 вересня 2015 року банком було прощено 70 тис. дол. США основного тіла кредиту. До податкового органу банк подав довідку форми 1-ДФ, що фізична особа у ІІІ кварталі 2015 року отримала дохід в сумі 1526000 грн. ( курс дол. США на 01.09.2015 р. дорівнював 21,80 грн.). Хоча з врахуванням п. 8 Перехідних положень вище заначений дохід мав би становити 559000 грн. Відповідно сума податку на доходи фізичних осіб, яку необхідно було б перерахувати до бюджету склала б 100764,00 грн, а не 274680,0 грн. з доходу, визначеного банком.
Мало того, ні посадові особи банку, ні посадові особи фіскальної служби чомусь при визначені доходу не застосовують положення п.п. 165.1.59 п.165.1 ст. 165 Кодексу, де зазначається, що сума, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, які отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити) не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Тобто сума прощеного іпотечного кредиту на придбання однієї квартири чи житлового будинку взагалі не оподатковується. При тому обов’язкове проживання чи реєстрація за даною адресою житлової площі Кодексом не передбачена, як це можна побачити у багатьох роз’ясненнях фіскальної служби.
В разі прощення банком певної суми валютного кредиту та повідомлення вас про це шляхом підписання договору чи отримання іншого письмового повідомлення, у вас є два шляхи.
Або на наступний рік подати до податкової інспекції за місцем проживання декларацію про майновий стан та отримані доходи з обов’язковим письмовим поясненням та розрахунком, чому сума прощеного доходу, зазначена вами в декларації значно менша за цю, що надіслав банк, при тому необхідно також додати завірену своїм підписом копію договору, укладену між вами та банком, де зазначається окремо сума прощеного основного тіла кредиту, окремо сума прощеної пені та штрафу. В разі відмови працівниками фіскальної служби, приймати таку декларацію, ви маєте право не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, що настає за звітним – 1 травня, надіслати її поштою з описом про вкладення та з повідомленням про вручення.
Або не подавати самостійно декларацію про отримані доходи, а чекати на обов’язкові акт перевірки та податкове повідомлення-рішення, у якому за наслідками документальної перевірки, буде визначена податковим органом сума податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Крім того, у даному випадку податковий орган має право додаткового ще нарахувати штрафні санкції в розмірі 25 відсотків від суми податку. Про те як правило, при визначені доходу та відповідно нарахування податку на доходи фізичних осіб, податківці не застосовують положення пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, тобто не перераховують суму прощеного кредиту за курсом валюти станом на 01.01.2014 року, що дає законну підставу окружним судам скасовувати дані рішення, навіть і ті суми податку, які б ви мали перерахувати до бюджету. Це правда тягне за собою значні судові витрати, адже у даному випадку розмір судового збору за поданий фізичною особою адміністративний позов, становить 1 відсоток від суми позову, але небільше п’яти прожиткових мінімумів на одну працездатну особу встановлених на 1 січня поточного року. Про те в разі задоволення вашого позову судові витрати буде стягнуто з податкового органу, а сплачений вами судовий збір після набуття судового рішення законної сили, повернуть на ваш рахунок, хоча ця процедура займе багато часу та писанини.
Складнішою ситуація є у тих платників податку, які вже самостійно подали декларації із завищеними сумами доходу та відповідно нарахованого податку. Відповідно до п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов’язання, самостійно визначене платником податків.
Про те ви маєте право подати уточнюючу декларацію на меншу суму податку з поясненням та прикладеними до неї документами. В разі існуючої переплати ви маєте також право подати також письмову заяву про повернення на ваш рахунок зайво сплачених сум податку на додану вартість та військового збору.
В разі узгодження з фіскальною службою суми нарахованого податку на доходи фізичних осіб, але за відсутності значних коштів для її сплати, вам надається право на підставі положення абзацу другого підпункт “д” підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України отримати розстрочення із сплати податку на три роки, але це застосовується тільки для до іпотечних кредитів.
Суми розстрочених податкових зобов’язань розраховуються платником податку самостійно згідно з документами щодо суми прощеного (анульованого) кредитором боргу, погашаються рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 грудня) починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, у якому до контролюючого органу подано заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу, підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.
Як бачите, ситуація з даного питанні є не простою і вимагає індивідуального аналізу конкретної ситуації як спеціалістами з податкового законодавства, так і фахівцями процесуального права.
Якщо вас зацікавила дана стаття та виникли додаткові питання можете їх надіслати на електронну адресу info@ukrprawo.com.ua